Балачка під Ліхтарем - Івано-Франківськ

Объявление

НОВИНИ



РЕЄСТРАЦІЯ!

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь .


Вы здесь »  Балачка під Ліхтарем - Івано-Франківськ »  Творча майстерня » Вірші, авторами яких є форумчани


Вірші, авторами яких є форумчани

Сообщений 1 страница 18 из 18

1

Ну шо викладайте !)))

0

2

Над містом п*яним інфанта ридала,
Думки покалічені з даху кидала
І соьзи мов зорі додолу летіли,
На землю упали, і смерть розчинили,
Камінь, що сонцем прикинувся, вбили,
Вікна, змучені тишею, вмили,
І заспівали, мов лебеді ночі,
Що заганяють нам голки у очі,
Коли ніхто уже не чує,
Як паранойя й жах панує,
Коли весна в лихоманці вмирала,
Інфанта над п*яним містом ридала...

На арені

Ми на арені між небом і землею
Ведемо бій проти самих себе
Живемо світлом лампи мов брехнею
І спільне серце наче грім об стіни б*є

На нашім обширі між стінами й кутами
Минає день і крутиться земля
А ми метеликами пурхаємо над квітками
Шукаємо осколки нашого життя

І поки наша лампа не погасне
Ми є живі і світло є наше життя
Та знову наше штучне сонце ясне
Погасне і прокинеться пітьма

Останні хворі промені мирають
Шипить і шепче по кутках пітьма
Серцебття в вухах шалені ритми відбиває
Кінця початок і шляху назад нема

Жах тихо затікає в ніздрі
Навколо все вже тоне в темноті
Сховатися, втекти - вже надто пізно
Міцніше затискаєм вогник у руці

Коли останній кисень догорає
Коли все ближче шепчуть кличуть нас
Коли зника чіпке видіння раю
Коли приходить і наш час

Тоді впадуть униз повіки
І вмить відкриють нічні жахи очі
Чекай до ранку - це навіки
З беззвучним криком летимо у пащу ночі

Знизу вверх...

Мовчи! Не маєш права говорити!
Запхай собі слова назад в горлянку.
За слово або думку можна вбити,
Весь світ наш грає у мовчанку.

Тихеько обертає в камінь
Все те, що хтось за почуття вважає.
Не встане сонце не прогляне жоден промінь
для тих кого Агонія зжирає.

Пані Агонія крокує серед тиші
під руку з паном Самовбивством,
Мости між душами згризають миші,
Думки впиваютьсясвоїм лінивством.

І будь-яка любов у корені гниє,
А колір у житті -- напевно мрія,
Та й мрію потрохи тупість жує,
Під ржавим крилом брехню леліє.

А я сиджу на білій хмарці
І весело махаю ногами.
Ви всі там у затухлій пастці,
А я вже тут я вже не з вами...

Як добре без очей мені у лоні ночі!
Бо та ілюзія зі скла,
Що світом названа була,
Лиш біль і горе мені дала,
Убила і похоронила,
Та я воскресла, знову встала.
Я світло вимкнула і тьма настала
І сон, і спокій мені дала.
Так добре без очей мені у лоні ночі!
Тож викидайте люди свої очі!

0

3

http://ds-alice.livejournal.com/

тут вся моя творчість.. викладати не буду.. а то деякі гламурні знову скажуть що то не вірші а так "слова"..

0

4

вибери на свій смак і парочку вилоЖи )) а то ліньки (і нема часу) шаССтати по інших сайтах ))

0

5

вот у Келі, гарні віршикі, правда в кінці майже кожного рифма збивається, але це відображає індивідуальність, і спокійно можеш виставляти, це твоє переживання, емоції...
Правда всі не прочитала, но ті які прочитані мені сподобались, особливо про дружбу... карочь умнічька, і пиши дальше якщо є таке натхнення

0

6

Десь я вже викладав тут вірші, але ось тіко надибав відповідну тему....  ось деякі з них:
Наперед вибачте за деякі нецензурні вислови... які віднайду буду через зірочки позначати... :dontknow:

Fuckin' сніг

Fuckin' сніг, якого хрєна
Він на нас упав???
На скейтах нам
Нереально кататись,
Він нас всіх задовбав.

Я хочу навчитись
Кататись на скейті
Та в мене його ще нема,
Я би міг його купити
Та стоїть на заваді зима...

Чому паде цей клятий сніг?
Якби ж він був людиною,
Тоді б я його переміг...

Уже дістав цей сніг тупий,
Узимку ти на скейт забий!

Нема де кататись,
Це вже набридло,
Добре що є де
Лазити бидлу!

Гопнікам пофіг
Зима чи весна,
Але я не гопнік,
Нам треба скейтпарк!

Весела Драма

Емо, скейтери, Рево,
Є на драмі всьо шо хо...
Емачі собі ридають,
Скейтери всі стріт катають,
Бемери там тож ганяють
І Рево всі попивають.
Ще на драмі панки є,
Бабла нема - і п*ють портвейн.
І скіни не відстають,
Пиво з водкою си п*ють,
З нас збивають по рублю,
І всіх чурок сильно б*ють.
Також позери тусують,
Свої чухи демонструють.
Ще бомжі там обітають
І бутилочки збирають.
Ось така весела драма
Мого міста Станіслава...

Реквієм (емачі-емачі  )

Як хочеться вмерти
Скоріше мені,
Все частіше турбують
Ці думки смутні.
Нема що робити
У цьому житті,
Ніякої цілі
Не дано мені.

Не тільки мені
Але й нам усім,
Хто каже ціль є,
Обманює всіх.
Я проклинаю
Природу за те,
Що дала вона
Нам всім інтелект.

Я хотів би бути
Тупою твариною
Або хоча б
І малою дитиною,
Лиш би не знати
Правди реальності,
Не знати нічого:
Ні горя, ні радості.
Мозок слабкий мій
Уже не витримує,
Скоро криша поїде
І стану твариною...

Панк

Проходять роки,
Падає сніг,
Дерева ростуть,
А я наче у сні.
Падає листя,
Знову весна,
По річці часу
Пливу собі я.

Шіснадцята весна
Мого життя
Повільно проходить,
А я не спішу,
Я всім довольний.
Текла би пошвидше
Часу ріка,
Мені було б добре,
Ця правда - гірка.

Просто в житті
Є багато речей,
Які б мали бути
Коротші за це,
              що в нас є...

Надто довго
Ми живемо,
Але є, що є.
Довго ми працюємо,
Довго ми вчимося,
А все заради чого?
Щоб заробляти гроші,
На них усе зановано,
Але не в грошах щастя,
Це називається системою,
Системою Нещастя...

Потрібно вміти жити
А не лиш виживати,
Якщоти борешся з системою,
То ти уже є панком.
І аж ні не є важливо,
Як ти одягаєшся,
Все головне у тебе в серці,
Тоді і жити радісно
Тобі ніхто не помішає,
Якщо ти сам цього захочеш,
Тоді ти станеш радісним...

П.С. Сорі за ТуФтОлоГію

Алко енерджі (віршик про Рево)

Алко енерджі Рево,
Від двох банок розгребло,
Су*а бл*ть мене *башить,
Хочу ше, бабла не хватить...
Скинулись по два рубля
І портвейн купили бл*-я-а...
Шо ми су*а наробили,
Вертольоти на всю ніч...
А Рево це аццка штука,
Шо ви сцуко не кажіть...

Під рок - на небеса!

Під TNT я зазинаю,
Під AC/DC всю ніч сплю,
Під Back In Black я просинаюсь,
Весь день день веселий я ходжу.

Велика сила рок-н-рол,
І взагалі олдскульний рок.
Це божество, ось це - краса,
Під рок я хоч на небеса!

Fuckin' Winter

Fuckin' winter,
Fuckin' snow,
Wait few minutes
And you cold.

Fuckin' christmas,
Fuckin' guys,
Shut your mouth,
Close yor eyes!

I hate you all,
Because I'm cold
And only girl
Can give me warm.

But I'm dont know
What's her name
I have no time
To play this game!

Закон Ньютона

Сила дії  рівна силі протидії -
Це третій закон Ньютона,
Закон боротьби з системою
Без всякої надії.
Коли ти намагаєшся
Системі догоджати,
Тим більше буде ця система
Тебе гопа ігнорувати.
Але якщо не зробиш ти
Зусиль системі догодити,
Тим менший буде по*уїзм,
Тебе вона помітить.
Тоді почнеться боротьба
Панка із Ситемою,
І сам він бій програє цей,
Бо сам він є нікчемою,
І лиш тоді, коли настане
Момент мами Анархії,
Тоді лиш разом переможуть
Славних панків армії!!!

Мої мрії

Емоції свої
Я виливаю в вірші,
Думки,слова
І враження мої,
Я все виписую,
І навіть більше -
Життя своє
Зливаю на папір.

Спитаєте навіщо?
Просто так...
Не маю з ким
Я розділити свої мрії,
Я мрію світ створити вільний,
Щоб без політики,
    Без гопніків
         Без Дзіми...              (Білана канєшно)

Про природу

Коли падає дощ,
Я сміюсь,
Я радію життю не тому,
Що нап*юсь.
Пиво це добре,
Пиво святе,
Але і природа
Звеселяє мене.

Радість світанків,
Каплі роси -
Це є природа,
Це все для краси.

Краса породжує слово
Слова це емоції,
Вони бувають добрі -
Це коли ми регочемо,
Але є й погані,
Та ну їх до бані...

Скоро станемо роботами,
Нас вже не буде,
Без природи, без емоцій
Ми вже не люди.

Будем жити вугіллям,
Що колись було квітами,
Нас будуть клепати
Такі  ж самі під*ри.
У грудях Уран
Замість серця жеврітиме,
А залишки природи
Це все терпітимуть.

Та пройдуть роки,
Проминуть століття,
Зникнуть кіборги,
Прийде квітень.
І підніметься природа,
Хоч слабка і квола,
Все ж жива була,
І буде все цвісти довкола.

Машина збила...

Ти йдеш по місту,
Втикаєш навкруги,
Йде мокрий сніг
І на калюжах появляються круги.

Ідеш по стометрівці,
Болото місиш ти,
Ну а на душі коти,
Як у житті:
Такі ж харючі,
Але ще більші
Кігті в них
І більш болючі...

Іду по місту,
У вухах плеєр грає,
Ніхто не дістає,
Ніхто не заважає.
На переході
Я не глянув вліво,
Машина збила...
Була злива...

Про життя...

Жити в реальності
Буває надто складно,
Тому від неї
Часто ми тікаємо.
Але з любої ситуації
Завжди є вихід,
Потрібно лиш помізкувати
А потім вже робити.

Потрібно сподіватись
Та не увлікатись,
На себе лиш надіятись
І не слухати старших,
Якщо хочеш жити,
Вмій обертатись.
Життя лиш одне,
Це не в Контру рубатись.

Коли ти один
І навколо нікого,
Тобі дуже сумно
І якось фігово,
І ти не знаєш
Чим би зайнятись,
Де ті часи,
Коли міг іграшками гратись?

Ти йдеш за пивом,
Сідаєш за комп,
Вбиваєш свій час
Непотрібний нікому.
Ти помиляшся,
Він потрібний тобі,
Лиш відшукай
Трохи сили в собі.

Знаходь собі зрузів,
Заводь нові знайомства
І на душі
Тобі враз стане просто.
З друзями ти
Не в віртуальній реальності,
Тому поки живий,
Лови хвилі радості.

Панкам

Одного разу
Якось на драмі
Ми дудлили пиво
Й на скейтах катали.

Тут підходить
Якась мила бабця
І радить нам
Пошвидше змивацця
Бо бачте міліції
Треба бояцця.

Ну нам погрози
Всі попри мешти
Та з поваги
До старших
Рішили ми зместись.

Якось пішли ми
Бомбу кидати
І заодно на когось
З даху насрати.

Аж раптом *блИсь,
Появилась бабулька:
"Шо мої внученьки,
Хочете в дурку?".

Відповіли ми на це...
Лаконічно і просто:
"А чи не піти б Вам...
До когось у гості?".

Бабуля зразу
Сірйозна зробилась,
Вибору їй
Уже не лишилось:
Травмат вона
Із косинки дістала
І бідних панків
Нас всіх порішала!

Скажіть мені, люди,
Чому нас не люблять
Й навіщо травмати
Тримати бабулькам?
А панкам пораду
Можу я дати:
Під час розмови
З бабульками
Краще мовчати...

Мій полуночний брєд   Ж8-D

Лежу я в постелі,
Дивлюсь на стелю,
Глянув навколо,
Кругом синє море.
Вротменіноги -
Я Девід Блейн.
Вротменіноги,
де я тепер?

Іду я по лісу,
навколо зима
А ще тільки осінь
Вчора була.
Заплющив я очі
Всього на секунду
І раптом збагнув
Чому мені сумно

А все через те,
Що я егоїст,
А все черет те,
Що я альпініст.
Я лізу на скелю,
Не знаю чому,
але і униз я уже не піду.
Вротменіноги,
Я - Девід Блейн,
Що тут поробиш
Не знаю і вже
Не зрозуміти
Сенсу життя
Тому, що нічого
В житті і нема.

Це все тільки ілюзія,
Тільки приманка,
Насправді життя -
Це пуста склянка.
Порожній стакан
І більше нічого.
І навіть якщо заповниш
склянку водою
Від цього не стане
Вона золотою.

Вже більше нічого
Мене не цікавить
Як там Спартак
І Динамо зіграють.
Я Девід Блейн,
Мені на все пофіг,
Ви скажете "псих",
Я лікуюсь потрохи.
Я Девід Блейн
І ніхто не завадить
Мені бути ним
І брєд цей писати!

(c) David Blayne(плагіатор), він же Загадковий Вінс, він же Я...

0

7

"Весела драма" сподобалась... :cool:

0

8

грац  :flirt:

0

9

Ще пару віршиків написав...
Кста... вищеприведені вірші об*єднані в умовну збірку "Туалетний папір",
ну а ці, нові віршики будуть уже в другій умовній збірці "Друге дихання":

Скейт мій поламався,
Дівчина пішла,
Ше й до того всього
Комп свій я продав...

Чим мені зайнятись
Що мені робить?
Триставісімдесятшостий
Компік десь пробить...

Займатись даунгрейдом
Починаю я
Несвідомі люди
Топчуть планету Земля...

Вони викидають комп*ютери
А ми їх всіх збираємо
І ними ми колекції
Свої поповняємо...

Потім конденсатори,
Плати ми паяємо,
І померлі компікі
На ноги піднімаємо...

І як же стає чудово
На душі нам всім
Як бачим в моніторі
INSERT SYSTEM DISK...

Потім Роботрона
Їдем воскрешать
Їхати далеко
Але нам на*рать...
---- (с)Vince

Їхати полями, їхати лісами
Але Драйкер нас веде
Роботрона відкачати
Лікар ДОС іде...

Сили в нас багато
Довнгрейд світить нам...

Мєлкін брезент натягає
Монітор підготовляє
Дос порохи здуває

Клац, пішов дідусь на старт
Цифри весело скакають
Память діду повертають

Зараз вставимо дискету
Заскрипе флопарь
І веселощів нам всім
Буде через край!
---- (c)DOS

ЕС- вісімнадцять сорок один
жив колись жив,
собі не тужив...

Та прийшов його смертний час
Власник віддав його ДОСу якраз
ДОС над ним з бубном шаманив
Найшов він поломку і запаяв рани...

ЕС- вісімнадцять сорок один
Він знову живий, усе ж він ожив!
Правда пам*ять йому ізмінила
І SYSTEM DISK попросила...

Але це не кінець,
Бо ДОС наш знавець
Він Сістем Діск віднайде
І пам*ять ЕСу верне
---- (c)Vince
______________________

Летиш доверху,
Падаєш униз,
Яка різниця
Що там завтра буде?
Я вже стомився
Від тупих мармиз,
Які трясуться
Думаючи про майбутнє...
А завтра буде щось,
Чи добре, чи погане,
Воно настане,
Ну а може й не настане...
______________

Коли відчуваєш,
Що ти усе встратив,
Надії немає
Все почати спочатку,
Повір лиш у себе,
Знайди щось нове,
Постав нову ціль,
Забудь про старе!
Віра живе у тобі
До скону,
Ти це зрозумій,
Це не випадково.
Потрібно на минуле
Великий болт забити
А щоб трималося майбутнє
Гайку закрутити.
Знайди для себе щось нове
І це нове ти розвивай,
А що старе було погане,
На це ти не зважай.
________________________

Ну і цей віршик я написав сьогодні... ше тепленький:

Сиджу в останнім автобусі,
Сиджу на останнім ряду,
Куди цей автобус поїде,
Там свою долю знайду!

Куди б не поїхав,
Там буде краще,
Що там буде гірше
Не повірю нізащо!

Тут все в негативі
І без перспективи,
А там є надія
На щось позитивне.

І те уже добре
Що там щось нове,
Шаблонність життя
Вже дістала мене...

0

10

як конвейер штампуєш.. :cool:   :crazyfun:

0

11

:crazyfun:

0

12

Вот ше вчора написав  :whistle:

Яке блаженство так стояти,
Спочатку їхати,
Летіти якусь мить,
А потім впасти...

Біль ти лиш на секунду відчуваєш
На радощах про нього забуваєш.

І тут вже не важливо
Чи забив руку ти
Чи з скроні кров полилась.

Ти крок вперед зробив,
А рани заживуть,
Зате ти фліп
Вже майже докрутив,
Збагнув у чому
Полягає трюку суть!

Лишилося лишень практкування
Падіння це не перше й не останнє,
Забий на них і рухайся вперед...

Нові задачі ще тебе чекають
І не засмучуйся якщо тебе
всі зневажають...

Для тих хто ще не зрозумів:
Цей вірш про скейт...
Хоча і про життя тут дещо є...  :writing:
_________________________________________________________
Сорь там розмірність вірша якась хаотична... ну так сі стало...

конвеєр? може й так... воно саме з мене лізе... поки не напишу не заспокоюсь... правда тут кількість не така важлива як якість...  :whistle:   але шо маємо то маємо...

0

13

Pack crew написал(а):

правда тут кількість не така важлива як якість...

от тут згоден на всі 100% :glasses:

0

14

Просто пишу віршики я не дуже, але бувають моменти, поки я не запишу вірш (а я їх записую смсками на телефоні (ібо завжди під рукою)) то я не заспокоюсь...  :confused:

0

15

та в любому випадку тобі це тільки в плюс!!) :cool:

0

16

Сижу за компіком
О третій ночі,
Мільйони пікселів
Натерли мої очі...

Сижу шаманю
Я на флеші
А тут ерор
Мені шось бреше...

Нема в скріптах
Помилок там
Я знаю шо я роблю
Я ж не гіпопотам!!!

Ці глюкери "адобери"
Мене вже задовбали
Ше поки був в нас Flash MX
Ми всі спокійно спали...

Падлюки кляті Фотожоп
Вже скоро з Флеша зроблять
У кодах буде сто дірок,
Лиш то шо фони здобні...

А нафік растри
Нам для Флеша?
Нам треба Action Script!
Нам векторів
По горло вдосталь!
І шоб пахали Movie Clip...

0

17

Істчє один вірш/майбутня пісня, написана мною і моєю бувшою дівчиною... власне перший стопчик її і перший приспів... Засновано на реальних подіях...

У мене в голові бардак
Тікають всі думки.
Не розумію що не так
Ідуть часи, віки.

Лише 4 цінності буття
Мого потертого життя...

Комп*ютери, скейт, смерть і ти
Комп*ютери, скейт, смерть і ти
Комп*ютери, скейт, смерть і ти

Іду, крокую до мети
Але її не бачу я,
Візьми мій мозок
Пил протри,
І ще його позамітай...

Забери у мене мій мозок,
Очисть мої думки,
Навколо бачу морок,
Крокую в нікуди...

Зітхаю, рухаюсь вперед
І думаю про тебе,
Захожу вдома в інтернет
Тікаючи від себе...

Забери у мене мій мозок,
Очисть мої думки,
Навколо бачу морок,
Крокую в нікуди...

Стаю на скейт і їду далі...
Думки про тебе вже дістали...
Сиджу неначе у підвалі...
Своїх мрій і знаю...
Те що ти вже не моя...
Проте не можу... вже нічого...
Із цим усім зробити я...

Забери у мене мозок мій,
Очисть мої думки,
Вже досить бігти просто стій,
На краю прірви й просто мрій...

0

18

Шось давно я не дописував в цю тему... виправляюсь:

Це є власне є пісня, написана мною для новоспеченої франківської (рок, панк чи метал чи ше там якоїсь поки ше не визначились) групи Free Fall:
Вільне падіння

Кожен мій день
Схожий на інший,
Все як по шаблону,
Не краще й не гірше.

Падаю вільно,
Все дуже повільно,
Задумуюсь я
Як все це дибільно.

Чотири стіни,
На стінах картини,
На картиах кімнати,
У них голі стіни.

Падаю вільно,
Все дуже повільно,
Задумуюсь я
Як все це дибільно.

Виходжу на гору,
Дивлюся униз,
Розвів руки в боки,
Стрибок, ти летиш…

Падаю вільно,
Все дуже повільно,
Задумуюсь я
Як все це дибільно.

Це все дибільно…

А тут 2 віршики на комп*ютерну тематику:

Крізь серверні провайдера
По оптоволкну
Палички і нолики
Ідуть до тебе йдуть.

І біти інформації
Вони тобі несуть.
Між тищями комп*ютерів
Лиш твій ІР найдуть.

І шо несуть ті біти там
Відомо лиш тобі
Бо буквами знов стануть вже
Лиш в тебе у компі.

Ти тицяєш по кнопочкам
Але не знаєш ти
Шо буковки і циферки
Це палички й нулі.

І вся бадяга в моніторі
Це тільки цифри дві
Ми просто їх розмножили
І вийшов цілий світ.

Нолік, нолік, одиничка, ще один,
Скажеш дурничка?
Та не дуже...
Взагалі то є вроді цифра три.

_____________________

Чомусь відчуваю
Себе ідіотом,
Не знаю чому
Вибив двері навпроти.

Голову свою
Апстєну розбив,
Випив йаду,
Мій мозок
Медвед захопив.

Олбанскій язик
Став міжнародною мовою,
А спам-повідомлення
Повсякденною нормою.

Якщо ти не знаєш,
Що FAQ - не мат,
RTFM, учі матчасть брат...

0


Вы здесь »  Балачка під Ліхтарем - Івано-Франківськ »  Творча майстерня » Вірші, авторами яких є форумчани