Балачка під Ліхтарем - Івано-Франківськ

Объявление

НОВИНИ



РЕЄСТРАЦІЯ!

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь .



емо-віршики

Сообщений 1 страница 14 из 14

1

любите поезію?пишите віршики?

0

2

Попрощаться,тупо расстаться,когда-то вновь на едине остаться
Закидаться,чтоб не убиваться,на едине поиздеваться,
тайком стебаться,при встрече стараться  улыбаться,
Сегодня забываться,чтоб завтра продолжать теряться...сходить с ума....
Просыпаться,одеваться,ждать просьбы остаться,
но все зря,пытаться не любить и не влюбляться.

0

3

:(   :dontknow:

0

4

ждите скоро еще из своих чот кину!

0

5

ти і віршики пишеш?!!! ух ти, давай кидай, цікаво)

0

6

Среди тьмы и ночи не ищи меня!
В твоей памяти -буду жить я!
Как и прежде ненавижу и люблю,
Но все чувства,обещаю,убью!
От бессилия падаю,но поднимаюсь,
видно что больно,но улыбаюсь!
Плюну ,суке-судьбе в лицо,
Ты не был героем-стал подлецом!
Зла не желаю ,ты меня прости,
Светлые чувства ко мне верни!
Знаю, вместе больше ничего не найти,
Дай мне просто ,тихонько уйти!
Сделай хоть что-то ,укажи путь
Я не сверну с него ,не смогу обмануть...

0

7

не знаю чі емо не знаю чі гарні але мої мої життєві правди..

коли життя переверне
тебе і все навколо тебе
коли нарешті стане так
як мріяв ти з дитинства
і все погане лишуть тут
яскраве піде далі
тебе з собою заберуть
у пристрасті кохання
і будеш мати ти тоді
своє важливе місце
у цьому сірому житті
своє найяскравіше
щоб знали всі
ти не такий
не станеш ти ніколи сірим
не змусять посірити
але тоді лиш
коли кохання стане
на землі можливим..

Как трудно быть на едине
Плохие мысли в голове
И некому сказать люблю
Как трудно жить
Не быть любимой
И дерзко плакать
В тишине
Теряя силы
Незнаю я как и кому
Сказать люблю
В какое время
Не навредить
И не быть в гневе
Верить в слова
В поступки
И в движенья
И думать головой
А не инстинктами
И быть собой ..
Верить в слова
А нужна ли
А есть ли смисл
А может просто помолчать
Поступкам волю дать
А может просто ничего
Забыть и всё…
Что делать дальше как мне быть
Ты думаешь смогу забыть
Да нет не в етом дело
Любви нет места в моем теле

чому життя дарує свято
і посмішку у літній дощ
а інколи тихенький плач
і сум зимою у сніжок
чому природа вміє
так..
людина тут безсила
чого життя не справедливе
чому залежим ми від чогось
і як змінити нам всю суть
цього сіренького життя
як стати яскравішим
щоб вірили у нас
і прагнули чогось
шоб було все
не так як всюди
щоб були ми і було щось..

коментуйтЕ, якщо сподобається я кіну ще.. в мене їх досить багато..

0

8

красивые слова..,но это не стихи,если я правильно понимаю?

0

9

MC_saNta написал(а):

но это не стихи,если я правильно понимаю?

чому ж ні?
це білі вірші
я канєшна не емо
але буває пишу шось подібне(

Яскраві погляди,
В зіницях бісики,
Рожеві блискітки
Дивлюсь на них.
Даруєш усмішку
В гарній коробочці
З рожевим бантиком
Хіба не клас?!!!
Яскравим фантиком
Ти був моїх рутинних днів
І снів...
Тепер умри!!!
Ковтай свої листи
Повні брехні!
І поверни мені
Даровані тобі ті дні..
Хоч ні...
Залиш собі!
Там де підеш,
Можливо й пригодяться.
Як не стараться,
Яскраву рану,
Твою зраду
Не затреш...
Ти не уб*єш?
А я уб*ю...
Люблю...

0

10

роки 3 тому написала, дуже дитяче, але тоді якраз і захоплювалась імо    :rofl:   хоча віршик навряд імо :)

Люблю тебе...
Два слова - не промова.
Це лиш струмочок з виру почуттів.
Та як би ти хотів (чи не хотів?)
Усі вони вкладаються в два слова.
Люблю тебе...
Сказати можна часом забагато,
Поеми присвятити вам.
А іноді-всього лиш з уст зірватись
Двом найніжнішим почуттям-словам
Люблю тебе...
Як ніч п*янку, як бурю-завірюху!
Як безконечне небо голубе!
Як дощ після тривалої засухи!
Люблю тебе ...!

0

11

афигезный стишок,очень красиво сказано

0

12

я пам"ятаю як обом зривало дах,
як огортали душу біль і злість, і жах,
і як любов летіла, неначе в небо птах,
розвіявши, мов попіл сум і страх!

я пам"ятаю сяйво очей і сміх,
і як воно разом є - і щастя, й гріх!
як ми були готові забути всіх,
та не знайшлось нам місця серед чужих (своїх?)...

зів"яла й відлетіла любов, мов птах,
а в серці залишились лиш сум і страх,
прошу, не гасни в спогадах!..твій щирий сміх
і ніжність десь захована, як потаємний гріх...

0

13

да..вот такая она- любовь...

0

14

та нє, не така))ну тобто і така буває))у неї ж мільйони проявів!

0